23.05.2025
Поширеність і причини:
Залізодефіцитна анемія частіше трапляється у пацієнтів із МВ (муковісцидозом), особливо при прогресуванні захворювання легень.
Причинами дефіциту є:
• втрата заліза через дихальні шляхи (мокротиння),
• втрати через шлунково-кишковий тракт,
• хронічне запалення, що впливає на обмін заліза.
Інфекції:
Попри зв’язок між залізом і бактеріями (особливо Pseudomonas aeruginosa), дослідження не виявили погіршення стану легень або збільшення загострень при вживанні перорального заліза.
Діагностика:
Оцінка рівня заліза ускладнена через вплив запалення на лабораторні маркери:
• феритин може бути підвищеним через запалення, навіть при дефіциті заліза;
• трансферин і насиченість трансферину знижуються;
• рекомендовано додатково визначати рівень C-реактивного білка (СРБ) для коректної інтерпретації.
Оптимальні межі показників:
• <12 нг/мл феритину (класична межа ВООЗ) — недостатньо чутлива при МВ;
• <30 нг/мл — доцільна межа при хронічних запаленнях;
• <45 нг/мл — рекомендовано Американською гастроентерологічною асоціацією при анемії.
Лікування:
• Перше-line лікування — пероральне залізо:
• дорослі: 150–200 мг елементарного заліза/день;
• діти: 3–6 мг/кг/день (у 2–3 прийоми).
• Часто спостерігається непереносимість з боку ШКТ.
• Нові дослідження підтримують нижчі або черезденьові дози для кращої переносимості й засвоєння.
• Гепсидин — гормон, який регулює метаболізм заліза — зростає після прийому заліза (особливо ≥60 мг) і зменшує його подальше засвоєння протягом наступних 24 годин.
Додаткові фактори:
• Вітамін С покращує засвоєння заліза;
• кальцій, фітати (зернові), таніни (чай) — знижують.
• У разі непереносимості можливе внутрішньовенне введення заліза, однак його ефективність і безпека при МВ потребують додаткового вивчення.
Поточні проблеми:
• Відсутність уніфікованих протоколів для скринінгу, діагностики й лікування залізодефіциту при МВ.
• Труднощі у диференціації між анемією хронічного захворювання та справжнім залізодефіцитом.
• Частина лікарів побоюється, що залізо може стимулювати ріст бактерій, хоча наукових підтверджень цьому немає.
Марта Шеремет — співавторка міжнародної публікації
Україна на 49-му Європейському конгресі з муковісцидозу
ECFS 2026: нові горизонти у лікуванні муковісцидозу.
49th EUROPEAN CYSTIC FIBROSIS CONFERENCE. LISBON, PORTUGAL
Посилюємо представництво орфанних пацієнтів у МОЗ
Програма підтримки благодійних проєктів 2026